Віталій Дуднік
музикант, автор, виконавець
Не обмежуй себе ніколи
Про мене
Я народився у 1968 році в місті Сєвєродонецьк.
Зростав та виховувся як і всі радянські діти. Гуртки, спортивні секциї і все таке… Але з дитинства хотілося грати в гурті як Smokie ( чомусь саме як Smokie ).
Брав участь у дитячих ВІА, різноманітних мистецьких заходах. Дорослішаючи формуються музичні смаки та переваги. Та розуміння невідповідності в житті багатьох речей, але то таке... Перші проекти, як гурт «Поллукс» у 1987-1989 рр. із власними піснями.
Намагався отримати музичну освіту, але з народженням доньки ( Maria Dudnik, закінчила Київську консерваторію, працює у Лівані ) у важкі 90-ті довелося кинути навчання та намагатися заробляти…
Потім гурт «Середня школа», «Бен Боу» - з яким у 1992 році взяли Першу премію на фесті TeenWave у місті Вільногірськ.
Далі професійна робота у естрадному оркестрі та ресторанах. Але після травми та ампутації пальця на лівій руці взагалі кинув займатися музикою.
Витримав п’ятнадцять років…а коли мій цукровий діабет ( яким хворію з п’ятнадцяти років ) почав давати незворотні ускладнення, декілька років не давав мені вилізти з лікарень та допоміг мені втратити все ( бізнес, родину…) зрозумів, що мене врятує тільки улюблена справа, це музика.
Я почав знову вчитися грати на бас-гітарі…
Ось пройшло майже чотири роки. Я дещо вже можу…))) Декілька моїх пісень транслює РокРадіо UA. Одна з них п'ять тижнів протрималась у рок-чарті на п'ятому місці. А головне, я зміг жити повноцінним життям. В мене з’явилась кохана жінка, родина і я займаюсь улюбленою справою.
Мабуть я щаслива людина.
Зростав та виховувся як і всі радянські діти. Гуртки, спортивні секциї і все таке… Але з дитинства хотілося грати в гурті як Smokie ( чомусь саме як Smokie ).
Брав участь у дитячих ВІА, різноманітних мистецьких заходах. Дорослішаючи формуються музичні смаки та переваги. Та розуміння невідповідності в житті багатьох речей, але то таке... Перші проекти, як гурт «Поллукс» у 1987-1989 рр. із власними піснями.
Намагався отримати музичну освіту, але з народженням доньки ( Maria Dudnik, закінчила Київську консерваторію, працює у Лівані ) у важкі 90-ті довелося кинути навчання та намагатися заробляти…
Потім гурт «Середня школа», «Бен Боу» - з яким у 1992 році взяли Першу премію на фесті TeenWave у місті Вільногірськ.
Далі професійна робота у естрадному оркестрі та ресторанах. Але після травми та ампутації пальця на лівій руці взагалі кинув займатися музикою.
Витримав п’ятнадцять років…а коли мій цукровий діабет ( яким хворію з п’ятнадцяти років ) почав давати незворотні ускладнення, декілька років не давав мені вилізти з лікарень та допоміг мені втратити все ( бізнес, родину…) зрозумів, що мене врятує тільки улюблена справа, це музика.
Я почав знову вчитися грати на бас-гітарі…
Ось пройшло майже чотири роки. Я дещо вже можу…))) Декілька моїх пісень транслює РокРадіо UA. Одна з них п'ять тижнів протрималась у рок-чарті на п'ятому місці. А головне, я зміг жити повноцінним життям. В мене з’явилась кохана жінка, родина і я займаюсь улюбленою справою.
Мабуть я щаслива людина.
